Експлуатація машин у зимових умовах утруднюється через низькі температури повітря наявності снігового покриву, сильних вітрів і хуртовин, а також скорочення світлого часу доби.
Низька температура навколишнього повітря ускладнює пуск двигуна, негативно впливає на роботу всіх його систем і підтримання нормального теплового режиму. Внаслідок низьких температур навколишнього повітря значно погіршується випаровуваність бензину і збільшується щільність повітря, що призводить до значного збіднення гор горючої суміші та поганого її займання при пуску карбюраторних двигунів. У дизелях внаслідок підвищення в’язкості палива та зниження температур повітряного заряду в циліндрах порушуються умови сумішоутворення та погіршується самозаймання дизельного палива.
Переохолодження двигуна в процесі його роботи призводить до погіршення сумішоутворення та посилення конденсації пального, в результаті чого збільшується його витрата та знижується потужність двигуна. Конденсат пального змиває масляну плівку зі стін циліндрів і розріджує масло в картері, що призводить до різкого наростання зношування деталей двигуна і скорочення терміну його служби. Особливо сильно зношуються деталі під час пуску холодних двигунів.
Підвищення в’язкості масла при низьких температурах повітря викликає різке збільшення опору обертанню колінчастого валу, що ускладнює досягнення необхідної для пуску двигуна частоти обертання колінчастого валу.
Як же забезпечити впевнений пуск двигуна взимку? Є кілька способів.
Перший спосіб
Застосовувати масла з низькою в’язкістю М-5/10 або М-5/12 та аналогічного, з маркуванням SAE 10W-30.
Таких олій сьогодні у продажу достатньо. Вони дадуть змогу стартеру розвинути пускові оберти за температури повітря до -20-25С. Якщо у вашій місцевості температури нижче, причому протягом тривалого часу, то доцільно використовувати більш рідкі масла – класу в’язкості SAE 5W-30.
Однак різко зростає з морозом в’язкість масла в двигуні, та ж у М5/10 при 30-ти градусному морозі стає мало не твердим. Зрозуміло, рухати деталі в такому маслі і прокачати по магістралях настільки важко, що стартер при пуску з цим може не впоратися.
Якщо двигун все – таки вдасться пустити, вас може підстерегти велике лихо – часто, пропрацювавши півхвилини, мотор заклинюється! Відбувається це через те, що масло, викинуте спочатку в магістраль маслонасосом, іншим з картера не замінюється – під насосом утворюється повітряна яма. Вас сповістить про це лампа «НЕМАЄ ТИСКУ», та й мотор почне брязкати. Тут його і треба негайно вимкнути інакше пошкоджень не уникнути.
Але як тому, кого мороз застав зненацька? Адже й так буває: треба їхати, а надворі мінус тридцять, і підігріти масло в картері нічим – не будеш же під машиною багаття розводити – вона, чай своя не дядько!
Злити і підігріти теж не вийде – масло майже як вакса. У таких випадках ми робили так. В якійсь ємності нагрівали літр-півлітра олії до 90-120 °C, потім заливали його в двигун (на додаток до наявного) плюс туди ж – бензин. І одразу весь цей коктейль змішували стартером. Після мотор, як правило, пускався без проблем, причому контрольна лампа тиску не загорялася, не було брязкання, пошкоджень. Навіть якщо переохолоджена частина олії і не змішувалася із знову залитим, то мотор справно починав працювати, а потім температура всього об’єму олії вирівнювалася. Не треба побоюватися, що перевищення рівня масла в двигуні загрожує катастрофою — гірше пускати його на холодному маслі, коли деякі деталі змушені працювати всуху. Педант може, звичайно, після цього про всяк випадок злити надлишок, я, наприклад, цього не робив — у процесі природного чаду олія все одно виробиться. Комусь підготовка може здатися надто клопіткою. Але, запевняю, з усіх лих від морозу це менше. Ще одна «дідівська хитрість». Залишаючи машину на кілька годин, зовсім не шкідливо вкрити двигун (під капотом) старою ваткою, ковдрою або чимось подібним. Навіть після стоянки протягом 5 годин при 20-ти градусному морозі мотор під такою шубою на дотик мав плюсову температуру. Характеристики в’язкості олії зі збільшенням морозу не лінійні – тут кожен новий градус відіграє все більшу роль, і таке утеплення допомагає при пуску двигуна на морозі. Головне, про що треба пам’ятати, — шуба не повинна торкатися гарячих вихлопних патрубків, інакше ВАМ загрожує ПОЖЕЖА!!!
Другий спосіб
Нагріти двигун через систему охолодження. Для передпускової підготовки карбюраторних двигунів, заправлених загущеною моторною олією, потрібна вода, нагріта до температури 75-80 °C: при температурі навколишнього повітря -35 °C – дві заправки, при температурі нижче -35 °C – не менше трьох заправок. Заливати гарячу воду в горловину радіатора необхідно через вирву так, щоб швидкість подачі її в систему охолодження автомобілів та легких транспортерів-тягачів складала приблизно 5 л/хв.